повідгадувати — ую, уєш, док., перех. Відгадати все чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
відгадувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
повідгадувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
угадувати — (вга/дувати), ую, уєш, недок., угада/ти (вгада/ти), а/ю, а/єш, док. 1) перех. і неперех. Ураховуючи певні особливості, ознаки або прикмети, робити правильні висновки про що небудь; здогадуватися. || Доходити до певної думки на підставі суб… … Український тлумачний словник
відгадати — див. відгадувати … Український тлумачний словник
відгадування — я, с. Дія за знач. відгадувати … Український тлумачний словник
відгадуватися — ується, недок. Пас. до відгадувати … Український тлумачний словник
відгадувач — а, ч. Той, хто вміє що небудь відгадувати (сни, думки і т. ін.) … Український тлумачний словник
одг... — див. відг...; напр.: одга/дувати, одгви/нчувати, одгви/нчуватися, о/дгомін, одгусти/ і т. ін. див. відгадувати, відгвинчувати, відгвинчуватися, відгомін … Український тлумачний словник
поодг... — див. повідг...; напр.: поодга/дувати, поодганя/ти і т. ін. див. повідгадувати, повідганяти і т. ін … Український тлумачний словник